Для чого потрібна мама? Для чого потрібен тато? Здавалося б такі прості, на перший погляд, запитання. А спробуйте самі відповісти на них…
Сім’я – перша школа людських взаємостосунків, де малюк з раннього віку засвоює систему моральних цінностей і норм поведінки. Уявлення, почуття, моделі поводження в тих чи інших ситуаціях, сформовані в ранньому дитинстві, супроводжують людину протягом всього її подальшого життя. Маленькі діти підсвідомо засвоюють уклад своєї родини. І коли вона стане дорослою, саме за цим зразком буде створювати вже власну сім’ю.
В народі кажуть: «Діти – дзеркало сім’ї», і це не випадково. Діти, особливо дошкільного віку, полюбляють грати в ігри типу «Сім’я». Ніколи не забуду одну з дитячих ігор, яку довелося спостерігати ще за часів педагогічної роботи:
Діти розподілили між собою ролі. Дівчинка: «Ти будеш – тато, а я – мама. Лягай на диван, а я пішла на базар». Хлопчик запитує : «Я що – захворів?» «Ні, ти - тато, ти прийшов з роботи. Тобі потрібно лежати, а я теж прийшла з роботи і швиденько збігаю в магазин». Далі сюжет так і розгортався: «мама» пішла до магазину, «тато» – лежить; «мама» прийшла з магазину, «тато» – лежить; «мама» їсти приготувала, «тато» – лежить (на жаль, подібні «картини» часто спостерігається в багатьох сім’ях).
Потім – відбулося таке, через що ця гра запам’яталася мені на все життя. Дівчинка, що грала «маму», кличе «тата» їсти, а потім говорить йому: «Бери каструльку і одягай мені на голову». Хлопчик «тато» - дуже здивований. Дівчинка пояснює йому: «Я зварила макарони, а ти ж їх не любиш! Тому ти повинен одягти каструльку мені на голову!» Не стану продовжувати опис цієї гри. Гадаю, і цього достатньо для того, щоб зрозуміти життєві установки, які отримала дівчинка у своїй сім’ї.
Якщо батьки бажають своїй дитині майбутнього сімейного щастя, то вони просто зобов’язані піклуватися вже сьогодні про те, щоби перед очима малюка був достойний приклад.
Радимо всім батькам спитати свою дитину: «Для чого потрібна мама? Для чого потрібен тато?» Слухаючи його відповідь, батьки зможуть поглянути на себе дитячими очима. Адже дошкільники, в силу своїх вікових особливостей, на подібні запитання дають відповіді переважно із власного досвіду – те, що вони бачили і чули.
Якщо батьків влаштовує відповідь сина чи доньки, можна й надалі продовжувати підтримувати існуючий уклад сім’ї. Якщо ж відповідь дитини розходиться з вашими уявленнями про те, яку роль повинен виконувати батько чи мати, необхідно якомога швидше переглянути сімейні традиції і стиль стосунків між батьками.
Тато і мама мають постійно пам’ятати, що їхня сім’я є прообразом майбутньої сім’ї їхньої дитини. Ні в якому разі не можна тішити себе сподіваннями, що дитина – ще мала й нічого не розуміє. Так, можливо, й не розуміє, однак все бачить, все чує і все сприймає за «чисту монету». Все – і хороше, і погане.
Любіть своїх дітей і бережіть свої сім’ї.
Лілія Дмитренко,
директор ГО «Центр «РОДІС»
0 коммент.:
Дописати коментар