Якщо кожен допоможе хоча б п’ятьма гривнями – ця дівчина ходитиме!

Замість РАЦСу наречена потрапила на лікарняне ліжко. Весільну сукню замінили бинти та гіпс, а поруч не коханий – тільки мама. Лише через сім місяців лікарі впевнено сказали, що Альона житиме, і їй час ставати на ноги.

Удар
До Черкас із Комсомольська Альона Маірко поїхала на власне весілля. Дівчина перевелася туди на роботу, де разом із коханим чекала на початок нового життя. Та раптом – ця машина. Дощового вересневого вечора, рівно за тиждень до весілля, Альона перебігала дорогу. Ось вже і той бік, скоріше за все, вона встигла ступити ногою на тротуар – і раптом відчула різкий болючий удар.

Далі дівчина нічого не пам’ятає: як з машини вискочив переляканий водій, збіглися люди, приїхали швидка та міліція. Кого це збили – встановити було важко. За речами із сумочки стало зрозуміло, що дівчина не місцева. Хтось здогадався передивитися номери у мобільному і подзвонив у Комсосомольськ до мами. У цей час Альона вже була в операційній Черкаської лікарні швидкої допомоги. ЇЇ тіло було схоже на великий синець. Після удару на великій швидкості дівчина впала головою на тротуар. Важкий забій мозку, поламані в кількох місцях ноги, перелом таза. Вижити після такого важко.
23 доби Альона пролежала у комі, а коли відкрила очі – побачила поруч маму. Ще через кілька днів швидкою допомогою вони удвох повернулися додому.

Мама
«Мамі Альони треба поставити пам’ятник», – говорять у травматологічному відділенні Комсомольської міської лікарні. Коли її привезли з Черкас, 23-річна дівчина важила кілограмів тридцять. З горла стирчала трубочка, щоб дихати, ще одна – з рота, щоб їсти. Тіло повністю паралізоване. Дівчина втратила пам’ять і мову. Коханий сказав, що каліка йому не потрібна, і створив сім’ю з іншою. «Мама не відходить від неї ні вдень, ні вночі, - розповідає завідувач відділення Сергій Орлов. – Мужня жінка. Вийде, поплаче і знов іде до палати, щоб годувати чи мити доньку». Станом хворої лікар був здивований. Здавалося, що у Черкасах її «зібрали» так, щоб тіло просто не розпалося у дорозі. Кістки були закріплені найдешевшими гвинтами різного типу – ніби їх збирали з усіх решток, що були під руками. Або черкаські лікарі не вірили, що хвора виживе, або той, хто був поруч у перші хвилини після аварії, вирішив заощадити. Правди вже не знайдеш. Поламані кістки тазу навіть не спробували поставити на місце. За час коми вони зрослися, як змогли. У жовтні терміновий консиліум за участю ортопедів із Полтави встановив, що оперувати таз неможливо – Альону треба просто «відгодувати», щоб вона прийшла до тями і витримала операцію.

 Надія
Зараз успіхам Альони радіє усе відділення: почала їсти, рухати руками, сказала перше слово – «Мама!» Воно поки єдине, але дівчина дуже добре спілкується знаками. Потроху повертається пам’ять – допомагають сімейні фотокартки, які щодня розглядають із мамою. Ліки на тиждень для Альони зараз коштують близько 1000 гривень. Де їх сім місяців позичає мама, яка працює швачкою, – загадка для усіх. Зараз лікарі з Донецького інституту ортопедії та травматології готові зробити Альоні операцію. «Це операція з дуже великою втратою крові, - пояснює лікар Орлов. – Таз доведеться зламати, скріпити і зростити знову. Тоді дівчина зможе ходити. Шанси на одужання в неї дуже великі».

Просить уся лікарня
Магазин, де Альона працювала спочатку в Комсомсольську, а потім у Черкасах, і досі не сплатив жодної копійки за лікарняними листками дівчини. Нині цією справою займається прокуратура Черкас. Від січня Альона інвалід першої групи і отримує пенсію. На ліки для операції у Донецьку потрібно 50 тисяч гривень. Колектив Комсомольської міської лікарні на чолі з головним лікарем просить усіх небайдужих допомогти мамі Альони Маірко зібрати ці гроші.

Якщо кожен, хто тримає в руках цю газету, дасть хоча б п’ять гривень – дівчина ходитиме.
Банк «Фінанси та Кредит»
Р/р № 29098201000980
№ картки 4476071600817132
Ін.код 2544509548
Моб. тел. 0671349142 - Маірко Інна Миколаївна.

Олена Мажара
Джерело: Інтернет-видання "WeekEnd" http://weekend-ua.com/top/397-vesllya-ne-vdbulosya.html