Торгівля людьми в Україні – огляд ситуації за шість місяців 2015 року

У перші шість місяців 2015 р. Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні виявило 292 особи, які постраждали від торгівлі людьми з метою трудової та сексуальної експлуатації у дев’яти країнах, зокрема в Україні, та надало їм допомогу. Ця кількість складає на 30% менше за минулорічний показник, що є результатом перенесення уваги та ресурсів громадянського суспільства та державних структур на інші нагальні проблеми, зокрема, масове внутрішнє переміщення населення та збройний конфлікт на Донбасі.

Російська Федерація залишається основною країною призначення для торгівлі людьми з України, хоча відсоток постраждалих осіб, які повернулися з цієї країни у 2015 за звернулися по допомогу до МОМ зменшився до 66% з 77% у 2013-2014 рр.. З країн-членів Європейського Союзу повернулися 18% постраждалих осіб (15% у 2014 р.), з них 86.5% постраждали у Польщі. Інші країни призначення у 2015: Молдова, Білорусь, Казахстан і самопроголошена республіка Абхазія (вперше в історії Програми МОМ з протидії торгівлі людьми в Україні). Об’єми внутрішньої торгівлі людьми залишилися невеликими у порівнянні з попередніми роками та становили 3% від загальної кількості випадків (2% у 2014 р., але 15% у 2012 р. та 9% у 2013 р.); були ідентифіковані окремі випадки експлуатації на території Автономної Республіки Крим.

Як і в 2014 р. 91% постраждалих осіб, які звернулися до МОМ у січні-червні 2015 р., зазнали трудової експлуатації (89% у 2013 р. та 80% у 2012 р.). Основними галузями цього виду експлуатації були виробництво, будівництво та сільське господарство. Вперше за останні кілька років жінки переважають серед виявлених постраждалих осіб (55%, порівн. із 42% у 2014 р., 48% у 2013 р. та 44% у 2012 р.), ознака непропорційного впливу криз на стан жінок у суспільстві.

Більшість постраждалих осіб у першому півріччі 2015 р., як і протягом 2014 р., – молоді люди до 35-ти років; три особи постраждали у віці до 18-ти років. Понад 70% постраждалих мають технічну або вищу освіту; понад 50% походять з обласних центрів (раніше більшість були із сільської місцевості), що відображає загальне погіршення економічної ситуації в Україні.

Вербування у більшості випадків відбувалося на місцевому рівні через особистий контакт, місцеві газети або Інтернет. Відомі також випадки вербування у країнах призначення, де злочинці знаходять людей на вокзалах після прибуття або на ринках. Середня тривалість експлуатації становила від трьох до шести місяців, після чого постраждалих осіб зазвичай відпускали або вони втікали. Україна і надалі змушена вирішувати проблему масового переміщення осіб з Донбасу і АР Крим.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) особливо потребують підвищення обізнаності щодо безпечної міграції, працевлаштування та запобігання торгівлі людьми, адже вони є цільовою групою для недобросовісних посередників, які пропонують послуги з еміграції та отримання статусу біженця за кордоном.

На сьогодні МОМ виявила сім випадків торгівлі людьми (або спроб торгівлі людьми) серед ВПО. Кількість дзвінків від ВПО на Національну гарячу лінію консультування мігрантів та протидії торгівлі людьми 527 зросла на 14% у перші шість місяців 2015 р. порівняно із усім 2014 р.

Ситуація на Донбасі надалі викликає серйозне занепокоєння. МОМ проводить регулярний моніторинг ситуації, вивчаючи повідомлення у пресі та через опитування місцевих громадських організацій та новоприбулих внутрішньо-переміщених осіб, а також аналізуючи статистику «гарячої лінії» 527. Були виявлені такі тенденції: викрадення жінок та дівчат для сексуальної експлуатації та примусової праці; примусове вербування/викрадення чоловіків та хлопців для участі у незаконних збройних формуваннях та для трудової експлуатації; примус до праці осіб, які були незаконно затримані анти-урядовими силами; збільшення кількості дітей, які жебракують.

За результатами репрезентативного опитування населення, що на замовлення МОМ здійснила компанія GfK Ukraine у лютому-березні 2015 р., частка тих, хто працює за кордоном неофіційно, різко зросла з 28% 2011 року до майже 41% від усіх українців, які працювали за кордоном на момент цьогорічного опитування. Більше того, 21% потенційних трудових мігрантів з України, в основному чоловіки із західних областей, погодилися би заради роботи в іншій країні перетнути кордон нелегально, працювати під замком або віддати свій паспорт працедавцю; чотири роки тому ця група ризику становила 14% від загальної кількості потенційних трудових мігрантів. Вісім відсотків українців, тобто три мільйони осіб, планують знайти роботу за кордоном у найближчому майбутньому, чоловіків серед них приблизно вдвічі більше, ніж жінок.

Одночасно відсоток українців, які не розглядають можливості поїхати на заробітки за кордон, скоротився з 55% за даними 2011 р. до 44% сьогодні. Привабливість Росії як країни призначення скоротилася з 18% охочих працювати за кордоном у 2011 р. до 12% у 2015 р. Водночас, привабливість Польщі зросла з 7% 2006 року, коли було здійснено перше аналогічне дослідження GfK Ukraine, до 30% сьогодні. Перше місце в рейтингу привабливості з Польщею поділяє Німеччина, на другому місці – Італія (19%); за нею йдуть США (15%), Велика Британія та Росія (12%), Канада і Чехія (11%).

За результатами опитування кількість українців, які постраждали від торгівлі людьми за кордоном у 2012-2014 рр., можна оцінити у 40,000 осіб, що у поєднанні з оцінками, що були здійснені до 2012 р. , становить 160,000 постраждалих осіб з 1991 р.

Зусилля Уряду України з протидії торгівлі людьми

З осені 2012 р., коли був запроваджений Національний механізм взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми (НМВ), 94-м особам було встановлено статус постраждалих від торгівлі людьми, влючно з 13 особами у 2015 р. П’ять областей-лідерів (Закарпатська, Чернігівска, Одеська, Миколаївська та Івано-Франківська) за кількістю встановлених статусів, які складають 55% усіх статусів особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що їх встановило Міністерство соціальної політики станом на червень 2015 р., - це регіони, яким МОМ надає допомогу у розбудові потенціалу НМВ. Загалом 63 (або 67%) з 94 статусів, встановлених на сьогодні, були надані у десяти регіонах , де МОМ реалізує подібні ініціативи.

Кількість зареєстрованих злочинів, що пов’язані з торгівлею людьми, почала збільшуватися у перші шість місяців 2015 р. і склала 92 випадки (109 у 2014 р., з 130-ма за у 2013 р. та 162-ма у 2012 р.). Тим не менш, кількість постраждалих осіб, яких правоохоронні органи спрямували до МОМ та місцевих громадських організацій для отримання допомоги, залишилася низькою, що відображає негативну тенденцію останніх 2.5 років (27 осіб у 2015 р., 52 у 2014 р. та 105 у 2013 р., у порівнянні з 232-ма особами у 2012 р.).

Основні виклики та проблеми

• Недостатні увага та ресурси приділяються боротьбі з торгівлею людьми, у той час як в цій сфері виникають нові, суттєві загрози.

• Стрімке розширення групи ризику, а також недостатні соціально-економічні альтернативи небезпечній міграції.
• Існує подальша потреба у зміцненні потенціалу НМВ на національному та місцевому рівнях,
• удосконаленні співпраці між державними структурами та громадськими організаціями для захисту прав постраждалих осіб.
• Залишається нагальною потреба у гармонізації чинного законодавства з протидії торгівлі людьми з міжнародними стандартами та іншими законами, зокрема тими, що регулюють статус іноземців та осіб без громадянства, надання юридичної, медичної, соціальної допомоги, тощо.
• Термінова потреба у збільшенні зусиль щодо покарання торгівлі людьми та припинення каналів торгівлі людьми, що виникають на тлі поточної ситуації в країні.

Програма Представництва МОМ в Україні з протидії торгівлі людьми

• Представництво МОМ в  Україні у сфері попередження торгівлі людьми реінтеграційної допомоги постраждалим особам співпрацює з Урядом України, мережею з понад 30 громадських організацій та міжнародними партнерами з 1998 р.
• МОМ підтримує Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527, що надає більш ніж 20 000 консультацій щороку.
• МОМ співпрацює з правоохоронними органами, зокрема, щодо удосконалення кримінального переслідування торгівлі людьми, налагодження зв’язків із країнами транзиту та призначення, розбудови системи захисту свідків тощо.
• З 2000 р. 11237 осіб, які постраждали від торгівлі людьми, отримали від Представництва МОМ в Україні реінтеграційну допомогу, зокрема юридичну, медичну, психологічну, а також допомогу сім’ї, професійне навчання та інші види допомоги в залежності від індивідуальних потреб. МОМ підтримує Медичний реабілітаційний центр, що надав безкоштовне комплексне медичне обслуговування 2,729-ти постраждалим особам. У рамках програми МОМ з розвитку мікропідприємств понад 300 реабілітованих постраждалих осіб заснували 235 малих бізнесів, створивши понад 300 нових робочих місць.
• З липня 2014 р. Представництво МОМ в Україні надало допомогу понад 52 000 ВПО та розповсюдило бл. 200 000 примірників матеріалів з попердження торгівлі людьми серед цієї групи ризику.

За подальшою інформацєю, будь ласка, звертайтеся до Менеджера МОМ зі зв’язків із громадськістю п. Варвари ЖЛУКТЕНКО: +38 044 568 5015, vzhluktenko@iom.int, iomkievcomm@iom.int