Права вагітних у пологових будинках

У цій статті йдеться про чинні підходи до надання акушерської допомоги у пологових будинках. 

Зокрема, ці технології затверджені в основних наказах МОЗ України, на які населення може посилатися: це наказ № 503 (про амбулаторну допомогу) та наказ № 620 (про стаціонарну акушерсько-гінекологічну допомогу).

Отже, які ж права мають вагітні та їхні родичі?

Згідно зі статтею 34 «Основ законодавства України про охорону здоров’я» (від 9.11.1992 року), пацієнт має право

Самостійно вибирати собі лікаря або вимагати його заміни, якщо «спрацюватися» не вдалося. І не треба вважати це примхами вагітної — від гарного настрою, оптимістичного погляду в майбутнє в цьому особливому «положенні» залежить дуже багато. Не обов’язково ставати на облік в жіночу консультацію за місцем прописки — в тих само «Основах» (стаття 38) сказано, що «пацієнт має право бути прийнятим у будь-якій державній лікувальній установі на свій вибір, якщо ця медустанова має можливість забезпечити відповідне лікування». Крім того, не соромтеся а питати свого лікаря про причини призначення будь-яких лікарських препаратів або медичних процедур — лікар зобов’язаний у доступній формі пояснити мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів та прогноз на майбутнє, у тому числі ризики для здоров’я жінки та її дитини (стаття 39).

Право на психологічну підготовку до пологів.

Наказом № 503 МОЗ України від 28.12.2002 р.затверджено школи відповідального батьківства при жіночих консультаціях, які готують родину до пологів і батьківства. Дуже важливо кожному подружжю пройти цю школу. Саме там їх поінформують, як себе поводити під час вагітності, пологів і які вони мають права.

Право вибору пологового будинку і лікаря.

У сімейному кодексі зазначено, що кожен пацієнт має право обрати лікувальний заклад і фахівця. Також це підтверджено наказом № 620 МОЗ України від 29.12.2003 р.. Але тут хочу застерегти жінок від помилки – якщо заздалегідь відомо, що під час пологів у вас може виникнути планова операція, а обраний вами лікар не володіє цією технікою. Щоб цього не сталося, питання вибору лікаря треба узгодити з адміністрацією пологового будинку

Право на інформацію.

Медперсонал зобов’язаний інформувати жінку про її стан здоров’я та майбутньої дитини, результати аналізів, будь-які маніпуляції, які робитимуть, тощо. Всю подібну інформацію жінка має право отримати не лише в усній, а й у письмовій формі. Це означає, що їй не можуть відмовити в бажанні подивитися записи в історії пологів.

Ці права передбачені Сімейним кодексом України.

Право на психологічну підтримку.

У пологовому будинку закритого типу вагітна залишається наодинці зі своїм страхом, хвилюваннями. Якщо медпрацівники з нею не спілкуються, не пояснюють її стан, звичайно, жінка дуже непокоїться. Така стресова ситуація негативно впливає на розвиток пологової діяльності.

Коли ж вагітна має психологічну підтримку з боку родини і медичних працівників, вона стає співучасником пологів і не відчуває такого стресового навантаження. Такі пологи відбуваються набагато легше як для роділлі, так і для акушерів. Адже дискоординація пологової діяльності може спричинити кровотечу, підвищення тиску та появу інших ускладнень, які негативно впливають на стан жінки та новонародженого.

На порозі нового життя

Права породіллі розписані досить детально у двох важливих документах Міністерства охорони здоров’я України: вже згаданих «Методичних рекомендаціях…», «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи» – Затверджено наказом МОЗ України від 03.11.2008 р. №624, «Протоколі медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною» — №152 від 04.04.2005 р. (далі — «Протокол»),

З перших хвилин перебування в пологовому будинку у майбутніх мам є Право на високу культуру медичного обслуговування (п. 1.21. «Методичних рекомендацій»). До речі, згідно з п. 2.10. того самого документа, «всі працівники акушерського стаціонару повинні володіти сучасними методиками психологічної підтримки вагітних і породіль». За таких умов і народжувати вже не так страшно, і природні, немедикаментозні пологи цілком можливі — лікарі знають, що родовий процес, який проходить нормально, не потребує введення в організм жінки якихось чужорідних речовин. А якщо треба провести які-не-будь додаткові лікувальні або діагностичні заходи — лікар зобов’язаний отримати згоду пацієнтки (згідно зі ст. 43 «Основ законодавства України про охорону здоров’я»). Звичайно, в невідкладних випадках, коли є реальна загроза здоров’ю або життю пацієнтки (або дитини), згода на медичне втручання не потрібна (наприклад, екстрений кесарів розтин призначається за показаннями і оскарженням не підлягає).

Право на сімейні (партнерські) пологи.

Присутність чоловіка під час пологів сьогодні вже ні в кого не викликає шоку. Навпаки, така ініціатива має всіляко підтримуватися медпрацівниками. Доведено, що під час таких пологів жінка почувається значно спокійніше і впевненіше, це запобігає багатьом ускладненням.

Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, заввідділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів. І ніхто не має права відмовити їй у цьому.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. Якщо жінка бажає взяти до пологової зали не чоловіка, а матір, сестру чи іншу людину, вони мають право пройти навчання у школі батьківства і підготуватися до своєї ролі в пологах.

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками (залишки радянської системи) сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів.

Сьогодні медпрацівники пологових будинків мусять прагнути провести пологи так, щоб жінка не отримала жодної ін’єкції чи таблетки, а мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах.

Сьогодні не обов’язкова класична позиція народження дитини на рахманівському ліжку. Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі, на колінах у чоловіка. Словом, повна свобода вибору і ніяких обмежень!

На сучасному етапі організації акушерської допомоги в Україні оптимальним є проведення нормальних пологів в умовах акушерського стаціонару з забезпеченням права роділлі залучення близьких до підтримки її при пологах.

Принципи ведення нормальних пологів:

• визначення плану ведення пологів та обов’язкове поінформоване узгодження його з жінкою/сім’єю;
• заохочення емоційної підтримки роділлі під час пологів (організація партнерських пологів);
• моніторинг стану матері, плода та прогресування пологів;
• використання партограми для прийняття рішення щодо перебігу пологів, а також необхідності та об’єму втручань;
• широке використання немедикаментозних засобів для знеболення пологів;
• заохочення жінки до вільного пересування під час пологів та забезпечення можливості вільного вибору положення для народження дитини;
• оцінка стану дитини при народженні, забезпечення контакту „шкіра-до-шкіри” між матір’ю та новонародженим, прикладання до грудей матері за появи пошукового та смоктального рефлексу;
• профілактика післяпологової кровотечі, що зумовлена атонією матки, шляхом використання методики активного ведення третього періоду пологів.

Не рекомендується рутинне призначення клізми та гоління лобка роділлі.

Молодша медична сестра:

пропонує жінці прийняти душ, одягнути чистий домашній одяг (за відсутності – лікарняну білизну); партнерові також потрібна зміна одягу на чистий домашній одяг (за відсутності – одноразовий комплект);

породіллю та її партнера супроводжує в індивідуальну пологову палату.

І до речі, згідно того ж «Клінічного протоколу…» рутинне проведення ранньої амніотомії – проколювання навколоплідного міхура (до 5 см розкриття шийки матки) у разі нормального перебігу пологів не рекомендується.

Забезпечується можливість роділлі вибрати положення для народження дитини, яке є зручним для неї.

Рутинне положення на спині („літотомічна” позиція) супроводжується зростанням частоти випадків порушень стану плода та пов’язаних з ними оперативних втручань у порівнянні з вертикальними положеннями (сидячи, стоячи), а також положенням роділлі на боці.

Застосування епізіотомії не проводять при нормальних пологах. Епізіотомію – надріз промежини та епізіорафію – хірургічне зшивання розрізаної промежини проводять під знеболюванням («Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи» – Затверджено наказом МОЗ України від 03.11.2008 № 624).

Відразу після народження дитини

1. Одразу після народження акушерка повинна покласти малюка на мамин живіт, укривши немовля пелюшкою і ковдрою (п.1.1. «Протоколу»). Контакт дитини з мамою «шкіра до шкіри» триває не менше двох годин у пологовій палаті (п. 1.8. «Протоколу»). Якщо жінці зробили кесарів розтин, і вона ще «відходить» від наркозу, її дитині все одно необхідний «тепловий ланцюжок». У цьому випадку контакт «шкіра до шкіри» відбувається на животі у тата (п. 6.7. «Протоколу»). Звісно, за наявності умов або самого тата. Безпосередньо після пологів лікар-неонатолог повинен повідомити мамі оцінки стану малюка за шкалою Апгар.

2. Після закінчення пульсації пуповини (в середньому — протягом хвилини після народження) акушер перетискує або перерізує пуповину (або довіряє цю процедуру татові дитини) і допомагає прикласти малюка до материнських грудей (п. 1.3. і п. 1.5. «Протоколу»). Всі консультанти з грудного вигодовування кажуть про важливість прикладання крихітки до грудей у перші хвилини життя — справді, так значно легше налагодити нормальний процес лактації. Отож цей пункт тепер також включено до переліку вимог до медперсоналу пологового будинку.

3. Після проведення контакту матері і дитини “очі в очі” (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук (див. розділ 15) проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі відповідно до інструкції застосування — для профілактики інфекцій (п.1.7. «Протоколу»). Вимірюють (зріст, об’єм голови і грудної клітки) і зважують дитину теж тільки після завершення двогодинного контакту «шкіра до шкіри».

4. Після народження малятка відбувається народження плаценти для цього пропальповують матку для виключення наявності в ній другого плоду, при його відсутності – вводять 10 ОД окситоцину внутрішньом’язово. Одночасно з сильним скороченням матки запропонують жінці потужитись і дуже обережно потягнуть (тракція) за пуповину донизу, щоб відбулося народження плаценти.

У разі виникнення кровотечі – ручне відділення плаценти та виділення посліду має бути проведено негайно під адекватним знеболенням.

Огляд нижніх відділів пологових шляхів обережно проводять за допомогою тампонів після пологів. Показанням до огляду за допомогою вагінальних дзеркал є наявність кровотечі, оперативних вагінальних пологів, стрімких пологів, або пологів поза лікарняним закладом.

Завжди поруч з мамою

Право на грудне вигодовування.

Традиція годування груддю в нашій країні тривалий час була порушена. Сьогодні не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері. Навіть коли жінці зробили кесарів розтин і вона певний час не здатна самотужки підняти дитину, щоб прикласти до грудей, це має робити акушерка.

Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. Маля треба годувати на вимогу, а не за розкладом пологового будинку. Окрім грудного молока, малюк не потребує іншої їжі чи питва – ані водички, ані соків аж до 4-5 місяців. Такі норми запобігають виникненню розладів травлення у дитини.

Право побачити свою мертвонароджену дитину.

Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам. Тому ми наполягаємо, щоб хтось із родини був присутнім під час пологів.

У разі тяжких ускладнень у дитини родину також відразу повинні попередити.

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною. Індивідуальні пологові зали, окреме перебування впроваджуються для того, щоб дитинка з перших днів мала “домашню” мікрофлору. Сьогодні наказом МОЗ № 59 впроваджено створення сімейних палат, де чоловік може цілодобово перебувати з дружиною і малюком. Це також полегшує роботу медпрацівникам.

Потім малюка одягають і відправляють разом з мамою в палату спільного перебування (виняток — абсолютні протипоказання з боку здоров’я мами). Якщо мамі поки що важко доглядати за дитиною, вона може попросити допомоги у медсестри. За відсутності протипоказань новонароджене маля має цілодобово перебувати разом з мамою в одній палаті (п. 1.7. «Протоколу») — це сприяє налагодженню процесу годування «на вимогу», захищає малюка від внутрішньолікарняних інфекцій.

Згідно з «Протоколом» (п. 3.1.), більшість новонароджених не потребує проведення регулярних медичних втручань, у тому числі — оглядів лікарем. Кожний огляд неонатолога має бути чимось обумовлений і проводитися за умови, що мама дитини поінформована і дала «добро». Перші щеплення (проти туберкульозу (БЦЖ) і проти гепатиту В) роблять дитині на 2-5 добу життя і теж тільки з відома мами (п. 11.12.1. «Протоколу»),

За час перебування в пологовому будинку медсестра (п. 5.1.4. і п. 6.9. «Протоколу») повинна навчити новоспечену маму всіх премудростей догляду за малюком (як доглядати за шкірою дитини, як прикладати до грудей і т.д.). Перед випискою мамі належить пройти огляд гінеколога або (у разі ускладнень) — завідувача відділення (п.4.3. «Методичних рекомендацій»).

Додому!

Якщо стан здоров’я мами і дитини в нормі, їх виписують з пологового будинку на третій день (п. 14.1. «Протоколу»), Підтримує бажання мам швидше повернутися додому і Декларація ВООЗ «Про заходи з допомоги породіллі» (п. 14), яка свідчить: «Час виписування з пологового будинку має визначатися залежно від стану матері і дитини, бажання батьків і підтримки вдома. Зокрема, політика виписування з пологового будинку не повинна визначатися лише критеріями маси тіла дитини, а орієнтуватися на можливо більш раннє виписування». Адже відомо, що вдома і стіни допомагають.

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері (цю довідку потім жінка віддає гінеколог)’ в жіночій консультації);

довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку (перша пред’являється в службу соціального забезпечення для отримання одноразової допомоги на дитину).

Забираючи довідки у лікаря, треба поцікавитись, як відбуватиметься оформлення малюка як нового пацієнта дитячої поліклініки за місцем проживання. Зазвичай у день виписування з пологового будинку в поліклініку передається вся інформація стосовно новонародженого. З цієї миті за малюком регулярно спостерігатиме дільничний педіатр (п. 2.18. «Методичних рекомендацій»).

Звичайно, питання фінансової підтримки з боку держави теж дуже хвилюють молодих мам — це буде істотною допомогою у відповідальній справі «виховання» нового громадянина. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», розмір одноразової державної допомоги при народженні дитини встановлено згідно діючого законодавства, решта суми виплачується протягом наступних 12 місяців рівними частинами. Цей вид державної допомоги надається одному з батьків: якщо він не застрахований у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування — виплата відбувається в органах соціального захисту населення за місцем проживання (соцзабез), якщо застрахований — за місцем роботи. Для нарахування й отримання цієї державної фінансової підтримки необхідні такі документи: паспорт, заява одного з батьків, копія свідоцтва про народження дитини, копії трудових книжок обох батьків, довідка з місця роботи (навчання) заявника, довідка про склад сім’ї, довідка з РАГСу для нарахування одноразової допомоги. гривень. Виплата здійснюється в такому порядку: спочатку (при народженні малюка) — одноразово 4

Наявність прав не означає вседозволеність. Законодавством заборонено:

Пологи вдома.

Такі пологи сьогодні заборонені нашим законодавством, тому я закликаю жінок не ризикувати своїм здоров’ям і здоров’ям своєї дитини. Ми наразі робимо все можливе, щоб наблизити перебування в пологовому будинку до домашніх умов. Ті медпрацівники, які на вашу вимогу приймають пологи вдома або самі закликають вас до цього, – порушують закон. Вони діють нелегально. Але вся відповідальність за непередбачувані ускладнення лягає на роділлю, яка приймає рішення народжувати вдома.

 Замовлені (або пришвидшені) пологи.

Іноді трапляється, що обраний вами лікар на час ваших пологів іде у відпустку і пропонує жінці штучно викликати пологи. Я застерігаю жінок, що цього робити не можна. Цим жінка шкодить і собі, і дитині.

Кесарів розтин на замовлення роділлі.

Кесарів розтин не можна застосовувати як знеболення пологів. Він дозволяється лише за медичними показаннями, якщо мова йде про рятування життя матері чи дитини. Лікар зобов’язаний перелічити вагітній усі показання до такої операції.

Крім того, раптовий контакт дитини з повітрям, як у разі кесаревого розтину, погіршує її адаптацію до цього світу.

Як кажуть, незнання закону не звільняє від відповідальності. А тому, шановні жінки, будьте уважними до себе, шануйтеся і вимагайте до себе уваги і поваги.

 ”Ваше здоров”я”№ 37(812) 

http://taxgroup.com.ua/archives/1701