Про історію міського парку в Горішніх Плавнях

24 травня в Європі відзначають День парків. З цієї нагоди трохи історії про наш міський парк культури і відпочинку в Горішніх Плавнях.

Раніше, ще задовго до будівництва міста і комбінату, у цих місцях був сосновий ліс, висаджений на піщаних кучугурах руками жителів місцевих сіл. Бо ще з 20-х років ХХ ст. діяла спеціальна програма заліснення тутешніх територій.

На піску не приживалося нічого крім сосен, тож заліснювали саджанцями кримської сосни.

На залісненій території водилися різні звірі, в тому числі вовки. Місцеві діти щодня ходили за кілька кілометрів до школи, що була в селі Горішні Плавні – через ліс, тож на заняття ходили у супроводі дорослого з рушницею.

Під час повоєнної голодовки, у 1947 році, місцеві хлопці бігали до лісу збирати пташині яйця у гніздах, які влаштовували сороки й галки на старих соснах. Потім ці яйця смажили дівчата. Також збирали шишки кримських сосен (їх називали «кринками») і розпалювали вогонь у печі.

Після війни заліснення піщаних кучугур продовжувалося. Десь у середині 50-х років минулого сторіччя учні  Горішньоплавнівської та Низянської шкіл висаджували саджанці сосни звичайної. Насадили багато – цілий сосновий бір.

Отже, лісопосадки довоєнні і післявоєнні відрізняються – до війни садили кримську сосну, а після війни звичайну.

Якщо походити по теперішньому парку, можна подекуди зустріти кримські сосни – їх можна впізнати по шатровидній кроні та великим шишкам.

Коли ж почалося будівництво Дніпровського (а нині Полтавського) ГЗК і селища для його робітників (яке пізніше стало містом Комсомольськ, а потім містом Горішні Плавні), східна частина цього соснового бору примикала впритул до будівельного майданчика. Так от, перші будівельники вирішили зберегти цей сосновий бір як захисну зону і перетворити його на лісопарк під назвою «Ювілейний». Старі люди говорять, що сюди навіть виїжджали магазини і продавали продукти та інші товари.

У благоустрої майбутнього лісопарку брали участь будівельники, працівники комбінату, школярі та студенти. Працювали у вихідні дні під час суботників. Завозили чорнозем, висаджували саджанці дерев і чагарників.

На початку 70-х років інженери конструкторського та маркшейдерського відділів ГЗК детально розпланували місце розташування лісопаркових павільйонів, встановили атракціони, споруди літньої естради, кафе, танцювального майданчика. У центрі з’явився фонтан, до речі, старожили кажуть, що на його місці росла стара, ще довоєнна, кримська сосна.