Долучаймося до 21-го радіодиктанту національної єдності

9 листопада 2021 року з 10.00 до 11.00 відбудеться 21-й Радіодиктант національної єдності, який проводить Українське радіо. Як не припуститися помилок та на що звернути увагу під час підготовки до диктанту, розповідає докторка філологічних наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія", наукова консультантка проєкту Лариса Масенко 👇

"Автором цьогорічного радіодиктанту є український письменник Юрій Андрухович. Це дуже вдала практика останніх двох років на Українському радіо, що на створення й читання радіодиктанту запрошують знакових людей. Минулого року це був Іван Малкович, а читала його відома акторка Рима Зюбіна. Цьогоріч Юрія Андруховича обирали з кількох кандидатур на прохання слухачів. Він буде й писати текст, й читати його. Безперечно, він прекрасно з цим впорається, адже має акторські здібності й прекрасно читає свої твори", — розповіла Лариса Масенко.

За її словами, українцям вкрай бракує національної єдності, адже в нас розділений мовний простір: "Ця акція об’єднає українців не лише всередині України, а й в інших країнах. Адже географія тих, хто пишуть радіодиктант, дуже широка. А Іван Малкович та Юрій Андрухович є не лише носіями зразкового літературного мовлення, а й людьми, які його культивують, створюючи прекрасні твори".

"Аби розрізнати "пастки" в диктанті авторства Андруховича, я дуже раджу перечитати його есеї. З художньої літератури я дуже люблю "Дванадцять обручів", і мені здається, що по цьому твору вже давно можна зробити прекрасний фільм. Варто звернути увагу на те, як він вживає іншомовні слова: йдеться про дуже сильні зв’язки з німецькою культурою, австрійською. Зокрема, варто освіжити написання літери "ґ" у власних назвах, адже наш правопис вже ввів цю норму", — зазначила філологиня.

Також експертка звернула увагу на те, що в Україні діє новий правопис і частина норм набули імперативного характеру, коли їх недотримання вважатиметься помилкою.

"Варто пам’ятати про написання слів з "пів", адже зараз все інакше, ніж було в старому правописі. Разом з "пів" ті слова, які становлять з ним єдине ціле, наприклад, півкуля, півмісяць, півострів. Але якщо цього немає, то тоді завжди пишеться окремо, наприклад, пів Києва, пів яблука. Також впроваджено "проєкт", а не "проект" і всі похідні від нього", — пояснила Масенко.

"Також стало обов’язковим вживання "ґ" в прізвищах, де це відповідає латинському "g", й написання нашого "г" там, де це відповідає "h". До речі, в минулорічному диктанті Івана Малковича був цей складний приклад, коли він говорив про Джоан Роулінґ, яка написала твір про Гаррі Поттера", — зазначила філологиня. 

Разом з тим, продовжила експертка, залишилося й багато варіантних норм, коли допускаються різні варіанти написання тих чи інших слів: "До прикладу, можна писати "радості", "сучасності", а можна й "радости" та "сучасности". Або відтворення грецького "ефір" — "етер".

"Проте найбільше помилок люди допускають в пунктуації. Тому краще пунктуаційні знаки ставити одразу, бо часто буває, що людина написала правильно, але при перевірці виправляє на неправильно", — додала Лариса Масенко.

Наостанок для охочих підготуватися до радіодиктанту вона порадила довідник з пунктуації Зеновія Терлака, який вийшов у Львові: "Там системно все описано: де ставити коми, де — тире, де — двокрапку".

Джерело: "Українське радіо".